«Біла гарячка» — це репортажі зі світу соціальних низів колишнього Совєтського Союзу. Автор мандрує Москвою, азійською частиною Росії, Донбасом, Кримом, Придністров’ям, пірнаючи на саме дно людського життя. У тексті можна знайти багато живих діалогів. Книга розрахована на культурологів, совєтологів, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.

Ернеста Сетона-Томпсона — відомого письменника й натураліста — називали головним скаутом Америки. І справді, непереможне прагнення пізнати, вивчити, зрозуміти все живе, кожну рослину, кожну пташку чи тварину притаманне і авторові повісті «Маленькі дикуни», і хлопчику Яну — головному герою цієї захопливої книжки. Так само, як колись молодий Сетон, Ян прагне вирватись на лоно природи, досхочу милуватись її кра­сою, намагається навчитися жити так, як живуть індіанці, а ко­ли це йому вдається, щастю хлопчика немає меж. Повість «Маленькі дикуни» можна назвати невеличкою енциклопедією натураліста. Проте за своїм сюжетом і композицією це блискучий художній твір, цікавий і для дітей, і для дорослих.

Видання являє собою повну версію «Щоденника» за 1919–1920 рр. відомого учасника українського руху початку ХХ ст. Є. Чикаленка (1861–1929), яка вперше пропонується читачеві. Крім авторського тексту, він включає до 30 рідкісних матеріалів із тогочасних періодичних видань, що виходили в Галичині, Наддніпрянській Україні, за кордоном, та кілька десятків листів від відомих сучасників – В. Винниченка, В. Липинського, О. Скорописа-Йолтуховського, В. Андрієвського, В. Короліва-Старого, Б. Матюшенка, М. Порша, М. Василька, П. Понятенка та багатьох інших. Усі вони в сукупності відтворюють складну й драматичну дворічну добу української революції та державотворення, роль та значення в її перипетіях конкретних особистостей.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України, української революції 1917–1920-х років та української еміграції.

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.
Автор наводить матеріали преси, інші документи, які висвітлюють тогочасну суспільно-політичну ситуацію, дає об’єктивну й виважену оцінку подій та багатьох державних діячів: С. Петлюри, П. Скоропадського, В. Винниченка та ін. Є. Чикаленко занотовує свої роздуми про історичну долю України, власне бачення державного будівництва.
Логічним доповненням до щоденникових записів є вміщена в книзі стаття Є. Чикаленка “Де вихід?”, а також “Уривки зі спогадів з років 1919–1920” Л. Є. Чикаленка.
Видання розраховане на широкий загал читачів і буде цікаве всім, хто не байдужий до історії України.

Щоденник Євгена Чикаленка (1861–1929) знайомить читача з одним із найцікавіших періодів української історії початку ХХ ст. Діяльність газети “Рада”, розвиток громадських і політичних подій в Україні напередодні та під час Першої світової війни, стан справ в українському визвольному та культурницькому русі – все це знайшло відображення в нотатках Є. Чикаленка того часу, а також у його пізніших коментарях, звернених до майбутніх читачів.
Видання розраховане на широкий загал читачів і буде цікаве всім, хто не байдужий до історії України.

У спогадах відомого українського діяча Євгена Чикаленка подається розгорнута характеристика громадського та культурного руху в Україні кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Читач знайде чимало цікавих та маловідомих фактів про діяльність Б. Грінченка, М. Лисенка, В. Антоновича, М. Комарова, Д. Пильчикова, В. Науменка, братів Тобілевичів, П. Стебницького, Л. Жебуньова та багатьох інших видатних представників української інтелігенції.
Видання розраховане на широкий загал читачів, містить багатий ілю стративний матеріал і буде цікаве всім, хто не байдужий до історії української культури.

Систематичний покажчик розкриває повний зміст першої щоденної української газети Наддніпрянщини «Громадська думка», яка виходила в Києві з 31 травня 1905 до 18 серпня 1906 року. Її авторами були найвідоміші українці, учасники національного руху – Є. Чикаленко, В. Леонтович, С. Єфремов, Б. Грінченко, Ф. Матушевський, А. Тесленко, І. Огієнко, В. Павленко та ін. Газетні матеріали згруповано за основними рубриками, яких у покажчику 11. Видання призначається для дослідників, журналістів, бібліографів, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією українського національного руху початку ХХ століття

Свого часу Ігор Закус став чи не першим в Україні джазовим басистом, що видав сольний альбом (на сьогодні це вже 5 студійних і концертних CD, 1 DVD). От і новий альбом Ігоря Закуса – це те, чого в українському джазі досі, здається, ніхто не робив. І слово “пісня” у назві “Українська басова пісня” – зовсім не випадкове. Бо, за великим рахунком, це ще й альбом дуетів – з 11 п’єс інструментальними є лише дві. Ідея гарна й останнім часом в усьому світі дуже популярна. Ігор за тенденціями стежить, тож не дивно, що він цю ідею вирішив підтримати – але на свій лад. Зверніть увагу на зміст альбому: дві народні пісні, один “еверґрін” (з українським текстом), а от решта – виключно авторський матеріал. Цікавий, класний матеріал – справжній. Плюс окремий бік роботи – спосіб прочитання: цього разу Ігор вирішив відійти від фанкових настроїв і прийомів, віддавши явну перевагу глибині пауз і тендітній силі мелодій. Ну, а що втілення в результаті вийшло просто класним – ніхто, гадаю, іншого і не чекав, бо Закус завжди прагне вищої якості. І зазвичай досягає. Зрештою, послухайте. Навіть якщо не знати, що на диску звучать голоси Ніни Матвієнко, Юлії Роми, Млади, Тетяни Балакирської. Навіть якщо не знати, що Z-Band – це, власне, кращі українські джазмени, свого роду “команда мрії”. Послухайте. І скажіть – хіба ж це не гарно, хіба не сильно, хіба не ніжно?..

(рецензія з сайту www.umka.com.ua)

Видавництво «Темпора» та книгарня «Є» запрошують Вас на вечір-презентацію з нагоди 150-річчя дня народження Євгена Чикаленка.

Презентуватимуться п’ять нових книжок видавництва:
· Громадська думка. Анотований систематичний покажчик 1905–1906 рр.
· Євген Чикаленко. Спогади (1861–1907)
· Євген Чикаленко. Щоденник (1907–1917)
· Євген Чикаленко. Щоденник (1918–1919)
· Євген Чикаленко. Щоденник (1919–1920)

Подія відбуватиметься 20 грудня, о 18:00, у приміщенні книгарні «Є», вул. Лисенка, 3

Книга оповідає про життя і діяльність Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена, представника однієї з найславетніших монархічних династій Європи. В. Габс­бург, якого українські військові назвали Василем Вишиваним, тісно пов’язав свою долю з українським визвольним рухом, за що заплатив власним життям, яке трагічно обірвалося в тюремній лікарні Лук’янівської в’язниці міста Києва. Документальні матеріали слідчої справи В. Габсбурга, його мемуари, поезія та зразок прози дають змогу краще зрозуміти цю яскраву постать українського національного відродження першої половини ХХ століття. Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Ва­сильком, Є. Чикаленком, митропо­ли­том А. Шеп­ти­ць­ким та іншими українськими громад­сько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки су­спільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та україн­ських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання розраховане на широкий загал читачів: всіх, хто цікавиться історією України.