Десять років по тому

Автор(и) / Упорядник(и)

Ще

Розповісти:

Десять років по тому

Музика надто тонка, щоб визначати стиль, надто музикальна. Це спокійне дихання людини, яка вже пережила власну смерть. Не філософія, яка від мозку, але кохання, яке більше за серце і вище за біль. Наче сутінки, про які не знаєш, що буде після них – ніч або день, і саме ця їхня утаємниченість захоплює і відволікає від бігу часу. Вірші вітру, які ніколи не будуть закінчені, прозорі й мінливі…

 

Антон Йожик Лейба

(рецензія з сайту www.umka.com.ua)